Невизначеність кліматичних моделей нікуди не поділася

T
15 листопада 2012, 16:09

  Минуло п'ять років з моменту останнього рапорту Міжурядової групи експертів зі зміни клімату, і зараз організація готує свою п'яту доповідь (AR5). У цих звітах міститься інформація про те, що нового ми дізналися про клімат за минулі роки, а також прогнози з урахуванням цих відомостей.

Невизначеність кліматичних моделей нікуди не поділася

 

  Прогнози базуються на кліматичних моделях. Всесвітня програма досліджень клімату відбирає кліматичні моделі, розроблені різними установами, та запускає їх з різними сценаріями викидів. За підсумками роботи цього ансамблю прогнозується ймовірність зміни клімату та виявляється ступінь невизначеності. Звірення результатів моделей - на совісті проекту CMIP (Coupled Model Intercomparison Project). Як не дивно, підготовкою четвертої доповіді займався CMIP3, а зараз цю функцію виконує CMIP5.

Здавалося б, за п'ять років наука про клімат досягла значного прогресу, і слід очікувати зниження невизначеності. На жаль, дослідники з Швейцарської вищої технічної школи Цюріха порівняли дані попередньої доповіді з тими, що увійдуть до п'ятої, та дійшли  висновку, що прогрес нічого доброго не приніс. Моделі стали  складнішими, до них додають все більше чинників, і кожен новий привносить все більше невизначеності.

 Насправді обчислювальна потужність виросла жахливим чином. Тільки уявіть собі: під час підготовки третьої доповіді моделі вважали такі чинники, як сонячна і вулканічна активність, постійними. Тепер же всі моделі враховують і прямий (віддзеркалення сонячного світла), і непрямий (хмари, опади) вплив аерозолів. Просторовий дозвіл став набагато точнiшим.

  У той самий час піддалися деталізації й сценарії викидів. Іншими словами, моделі стали кращими, але й завдання перед ними ставляться складнішi.

  У цілому CMIP3 і CMIP5 згодні щодо масштабів і регіональних подробиць майбутнього потепління. Однак районів із суперечливими результатами у новій версії більше: наприклад, дуже важко передбачити, що трапиться з областю на південний схід від Гренландії. Ділянки високої невизначеності опадів зосереджено навколо екватора. На жаль, до  малопрогнозованих потрапив і найважливіший сільськогосподарський район Північної Америки - Великі рівнини.

  Автори дослідження пропонують довгий список причин, щодо яких невизначеність не вдалося знизити: обмежений час обробки даних, брак докладних відомостей, з якими можна було б порівняти результати моделювання, а також відсутність чітких критеріїв, що дозволяють судити про успіх тієї чи іншої моделі. Додамо до цього і той очевидний факт, що далеко не всі кліматичні взаємодії виявлено, а також природну мінливість. Але головна проблема, як уже було сказано, полягає у додаванні все нових чииників.

«На відміну від кінцевих користувачів, що визначають якість моделі за ступенем точності прогнозу, розробники прагнуть  найбільш повного подавання у моделях природних процесів, - пишуть фахівці. - Тому нові моделі кращі у тому сенсі, що вони фізично більш правдоподібніші, але визначити вплив цієї обставини на точність прогнозу дуже важко».

  Іншими словами, кліматологи не прагнуть  створення максимально ефективного засобу прогнозування кліматичного майбутнього у конкретних регіонах земної кулі. Їхнє завдання - точно імітувати планету в цілому. І сьогоднішній результат той самий, що був учора: якщо не зупинити викиди, до кінця століття середньосвітова температура підніметься на 3-4 ˚ C.

 

 

Джерело: Комп'ютлента