Своєю діяльність бобри сприяють глобальному потеплінню
Останні дослідження показали, що бобри своєї життєдіяльність впливають на зміну клімату та глобальне потепління.
Греблі, які будують бобри, і осад, що накопичується за ними, поглинають вуглець, тим самим знижуючи кількість парникових газів в атмосфері. Але коли тварини змінюють місце проживання і кидають свої будинки, вуглець витікає назад до атмосфери.
Геофізик Еллен Воль з Університету штату Колорадо (США) займається вивченням водно-болотних угідь і заплав, що утворюються вище за течією від бобрових загат. Їй вдалося охопити басейни 27 річок в Скелястих горах загальною площею більше 700 км ² і проаналізувати вміст вуглецю в 29 зразках осаду, зібраних у двох річках (на одній з них помічені залишки 148 бобрових гребель, на іншій - 100). Отримані дані вона об'єднала з результатами попередніх досліджень. Всього, так звані боброві луки, займають близько чверті загальної довжини великих річок у цих басейнах.
Також читайте
Оскільки за греблями бобрів рівень води піднімається, кисень не може проникнути в більшу частину деревини та інших органічних речовин у донних відкладеннях, тому вони розкладаються повільніше. За словами пані Воль, дерево в бобрових луках здатне пролежати близько 600 років - довше, ніж у звичайному лісі. Але коли рівень води падає, а грунт висихає, через розкладання органіки в атмосферу починає виділятися двоокис вуглецю.
У торішній роботі пані Воль та її колеги розповіли, що в осаді, скупчується вище за течією від бобрових гребель, на вуглець припадає близько 12% маси, і більшість замкнено в деревині. Тепер учений повідомляє, що в середньому там залишилося лише 3,3%.
Це дуже велика різниця. Сьогодні в покинутих бобрових луках знаходиться близько 736 тис. т вуглецю, тобто приблизно 8% всього вуглецю, що зберігається в грунтах цих басейнів. Якби всі боброві хатки були зайняті донині, там було б десь 2,7 млн т (близько 23%).
Може здатися, що це дурниця в порівнянні з світовими викидами вуглекислого газу, які минулого року наблизилися до 36 млрд т (на вуглець припадає близько 9,8 млрд т). Але якщо екстраполювати отримані дані на всі області Північної Америки, де до приходу європейців проживали бобри (а це 60% материка і 400 млн особин), то вийде, що ці тварини значно вплинули на глобальний клімат.
Слідкуйте за нашими оновленнями в соціальній мережі Facebook
За матеріалами compulenta.computerra.ru
